Стаття ВІтамін D

Вітамін D

Вітамін D — це жиророзчинний вітамін, який природним чином присутній у дуже малій кількості продуктів і доступний як дієтична добавка. Він також виробляється ендогенно, коли ультрафіолетові промені сонячного світла потрапляють на шкіру і запускають його синтез.

Вітамін D, одержуваний при сонячному впливі, їжі та добавках, є біологічно інертним і для активації повинен пройти два послідовні процеси гідроксилування в організмі. Перший відбувається в печінці: вітамін D перетворюється в 25-гідроксивітамін D [25 (OH) D], також відомий як кальцидіол. Другий відбувається головним чином у нирці, в результаті якого утворюється фізіологічно активний 1,25-дигідроксивітамін D [1,25 (OH) 2D], також відомий як кальцитріол.

Вітамін D сприяє всмоктуванню кальцію в кишечнику та підтримує адекватні концентрації кальцію та фосфатів у сироватці крові для нормальної мінералізації кісток та запобігання гіпокальцемічної тетанії. Він також необхідний для росту кісток та їхньої реконструкції остеобластами та остеокластами. Без достатнього надходження вітаміну D кістки можуть стати тонкими, ламкими або недостатньо міцними. Достатність вітаміну D запобігає рахіту у дітей та остеомаляції у дорослих. Разом із харчовим кальцієм вітамін D також допомагає у профілактиці остеопорозу в літніх осіб.

Онлайн школи на платформі DoctorThinking. Навчайтесь зручно разом з нами

Вітамін D відіграє іншу роль в організмі, включаючи модуляцію росту клітин, нервово-м’язової та імунної функції та зменшення активності запальних процесів. Багато генів, що кодують білки, які регулюють проліферацію клітин, диференціювання та апоптоз, частково модулюються вітаміном D. У багатьох клітинах є рецептори вітаміну D, а деякі перетворюють 25 (OH) D у 1,25 (OH) 2D.

 Сироваткова концентрація 25 (ОН) D – найкращий показник стану вітаміну D. Він також включає вітамін D, який виробляється в шкірі, а також одержуваний з їжею та добавками і має досить тривалий період напіввиведення (15 днів). Рівень 25 (ОН) D у сироватці крові не вказує на кількість вітаміну D, що зберігається в тканинних депо організму.

 На відміну від 25 (OH) D, циркулюючий 1,25 (OH) 2D, як правило, не є хорошим показником статусу вітаміну D, оскільки він має короткий період напіввиведення в 15 годин, а сироваткові концентрації тісно регулюються паратгормоном, вмісту в крові кальцію і фосфату. Рівень у плазмі 1,25 (OH) 2D зазвичай не знижується до тих пір, поки дефіцит вітаміну D не буде серйозним.

Вітамін D інфографіка

 Існує значна дискусія щодо концентрації в сироватці крові 25 (ОН) D, пов’язаної з дефіцитом (наприклад, рахітом), адекватністю метаболізму кісток та оптимальним загальним станом здоров’я, а точки зрізу не були розроблені науковим консенсусом. Практично всім людям достатньо рівня вітаміну D у плазмі ≥50 нмоль / л (≥20 нг / мл). Сироваткові концентрації > 125 нмоль / л (> 50 нг / мл) пов’язані з потенційними побічними ефектами.

Вітамін D зустрічається у двох основних формах: вітамін D2 (ергокальциферол) та вітамін D3 (холекальциферол).  Ергокальциферол і холекальциферол мають однакову біологічну цінність вітаміну D. Вітаміни D2 і D3 всмоктуються з їжею в тонкому кишечнику. Зв’язані зі специфічним білком, вони транспортуються до печінки.

Спостережні дослідження повідомляють про асоціації між низькою інсоляцією, поганим надходженням вітаміну D та підвищенням ризику розвитку колоректального раку та раку молочної залози.

 Різні спостережні дослідження повідомляють про зворотні асоціації між статусом вітаміну D та сприйнятливістю або тяжкістю аутоімунних захворювань, включаючи цукровий діабет 1 типу, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит та системний червоний вовчак.

Вторинний гіперпаратиреоз, обумовлений недостатністю вітаміну D, може посилити руйнування кісток і осідати остеопороз. Рандомізовані клінічні випробування вказують на те, що додавання вітаміну D щонайменше 800 МО / добу може зменшити ризик патологічних переломів у літніх людей.

 Було встановлено, що вітамін D забезпечує адсорбцію кальцію та фосфору в тонкому кишечнику. Вітамін D підсилює адсорбцію фосфору в нирках. Він підсилює затримку кальцію в кістковій тканині. Було встановлено, що у тварин, які споживають недостатню кількість кальцію та фосфору, рахіт розвивається швидше.

 Як і деякі інші вітаміни, у 1985 р. було показано, що вітамін D може грати захисну роль проти різних пухлин (насамперед раку товстої кишки та раку молочної залози). Ще не встановлено, чи має саме адсорбція кальцію захисну роль або вітамін D сам по собі. Експериментально було встановлено, що активна форма вітаміну D гальмує метастазування пухлинних клітин товстої кишки.

Вітамін D може модулювати ключові медіатори апоптозу в багатьох пухлинних і нормальних клітинах. Він запускає апоптоз головним чином шляхом інгібування антиапоптотичних білків та / або стимулюючи проапоптотичні білки. В експерименті на плоскоклітинному раку людини інекальцитол (аналог вітаміну D) індукував апоптоз шляхом активації шляху каспази 8/10-каспази 3 та шляхом інгібування антиапоптотичних білків, таких як клітинний інгібітор апоптозного білка-1 (c-IAP1) та X-пов’язаний інгібітор білка апоптозу.

Антимікробні пептиди — це низькомолекулярні захисні пептиди з активністю широкого спектру дії проти бактерій, вірусів та грибів. Кателіцидин та дефензин — це дві основні групи епідермальних антимікробних пептидів, які, як повідомляється, індукуються вітаміном D в імунних клітинах та в багатьох інших клітинах поза імунною системою.

Де ж міститься вітамін D і скільки його потрібно вживати?

Рекомендовані дози

 Рекомендації щодо прийому вітаміну D та інших поживних речовин містяться в рекомендаціях із харчування (DRI), розроблених Радою з питань харчування (FNB) при Інституті медицини Національних академій. DRI – загальний термін для набору референтних значень, які використовуються для планування та оцінки споживання поживних речовин здоровими людьми. Ці значення, що залежать від віку та статі, включають:

 Рекомендована дієтична норма (RDA): середньодобовий рівень споживання, достатній для задоволення потреб у поживних речовинах майже всіх (97% – 98%) здорових людей; часто використовується для планування адекватних дієт для людей.

 Адекватне споживання (АІ): споживання на цьому рівні передбачається для забезпечення достатності харчових речовин (використовується, коли даних доказової медицини недостатньо для розрахунку RDA).

 Орієнтовна середня потреба (EAR): середньодобовий рівень споживання, який оцінюється таким чином, щоб відповідати потребам 50% здорових людей; зазвичай використовується для оцінки споживання поживних речовин груп людей та для планування адекватної їм поживної дієти.

Припустимий верхній рівень споживання (UL): максимальний щоденний об’єм речовини, прийом якої в такій кількості навряд чи спричинить несприятливі наслідки для здоров’я.

 У таблиці перераховані поточні RDA для вітаміну D:\

Вік Чоловіки Жінки Вагітність Лактація
0–12 місяців 400 МО (10 мкг)400 МО (10 мкг)
1–13 років 600 МО (15 мкг) 600 МО (15 мкг)
14–18 років 600 МО (15 мкг) 600 МО (15 мкг) 600 МО (15 мкг)600 МО (15мкг)
19–50 років  600 МО(15 мкг)600 МО (15 мкг) 600 МО(15 мкг) 600 МО (15мкг)
51–70 років 600 МО (15 мкг) 600 МО (15 мкг)
> 70 років 800 МО (20 мкг) 800 МО (20 мкг)

Джерела вітаміну D

Сонячне ультрафіолетове випромінювання В (УФВ; довжина хвилі від 290 до 315 нанометрів) стимулює вироблення вітаміну D3 в епідермісі шкіри (316). Особи, які проводять короткий час на вулиці два-три рази на тиждень, як правило, отримують весь вітамін D, необхідний для запобігання дефіциту. В одному дослідженні було з’ясовано, що концентрація вітаміну D у сироватці крові після впливу однієї мінімальної еритемної дози симульованого сонячного світла у всьому організмі еквівалентна вживанню вітаміну D приблизно від 10 000 до 25 000 МО.

Застосування сонцезахисного крему з коефіцієнтом SPF 10 зменшує вироблення вітаміну D на 90%.

 В природі дуже мало харчових продуктів містять вітамін D. М’ясо жирної риби (наприклад, лосось, тунець і скумбрія) та риб’яча печінка є одними з найкращих джерел. Невелика кількість вітаміну D міститься в яловичій печінці, сирі та яєчних жовтках. Вітамін D у цих харчових продуктах передусім у формі вітаміну D3 та його метаболіту 25 (OH) D3.

Фактори, що впливають на вплив ультрафіолетового випромінювання, та дані досліджень на сьогоднішній день щодо кількості сонячного впливу, необхідного для підтримки адекватного рівня вітаміну D, ускладнюють надання загальних рекомендацій. Людям з обмеженим впливом сонця потрібно включати в свій раціон хороші джерела вітаміну D або приймати харчові добавки для досягнення рекомендованих рівнів споживання.

Вітамін D інфографіка добова потреба

Дефіцит вітаміну D

Дефіцит поживних речовин, як правило, є наслідком дієтичної недостатності, порушення всмоктування та вживання, підвищеної потреби або підвищеної екскреції. Дефіцит вітаміну D може виникнути, коли звичайний прийом їжі нижче рекомендованого рівня з часом, вплив сонячних променів обмежений, нирки не можуть перетворити 25 (ОН) D у свою активну форму, або всмоктування вітаміну D з травного тракту недостатньо. Дієтичні причини вітаміну D пов’язані з алергією на молоко, непереносимістю лактози, ово-вегетаріанством та веганством.

 Рахіт та остеомаляція — класичні захворювання, в основі яких є дефіцит вітаміну D. У дітей дефіцит вітаміну D викликає рахіт, захворювання, яке характеризується недостатністю кісткової тканини до належної мінералізації, що призводить до її розм’якшення та поступового розвитку деформацій скелету. Рахіт вперше був описаний в середині 17 століття британськими дослідниками.

Наприкінці 19 – початку 20 століть німецькі медики відзначали, що вживання 1–3 чайних ложок олії печінки тріски може допомогти у боротьбі з рахітом.

До додаткових причин рахіту можна віднести широке використання сонцезахисних кремів та розміщення дітей у приміщеннях і закладах, де вони менш активні на свіжому повітрі та перебування їх на сонці обмежене. Рахіт також є більш поширеним серед іммігрантів з Азії, Африки та Близького Сходу, можливо, через генетичні відмінності метаболізму вітаміну D та поведінкові відмінності, що призводять до меншого впливу сонця.

 У дорослих дефіцит вітаміну D може призвести до остеомаляції. Симптоми, такі як біль у кістках і м’язова слабкість можуть вказувати на недостатній рівень вітаміну D, але вони можуть залишатись непоміченими на початкових стадіях.

 Групи ризику недостатності вітаміну D

1) Немовлята на грудному вигодовуванні

Вміст вітаміну D у людському молоці пов’язаний з наявністю у раціоні матері вітаміна D, тому жінки, які вживають високі дози вітаміну D, можуть мати відповідно високий вміст цієї поживної речовини у своєму молоці. Огляд звітів про рахіт аліментарного ґенезу дозволив встановити, що більшість випадків трапляються серед молодих афро-американок, що годують груддю.

 2) Особи старшого віку

 У літніх людей підвищений ризик розвитку недостатності вітаміну D, частково через те, що з віком їхня шкіра не може синтезувати вітамін D так ефективно. Також вони можуть мати недостатнє надходження вітаміну з їжею (як через порушення травлення і зменшену здатність до засвоєння, так і через збіднений раціон). Приблизно половина дорослих і старших людей у ​​США з патологічними переломами стегна має рівень 25 (OH) D у сироватці крові <30 нмоль / л (<12 нг / мл).

 3) Особи з обмеженою інсоляцією

Особи, які більшість часу проводять вдома, носять довгі закриті одежі або, через професійні причини, обмежений відрізок часу можуть перебувати на вулиці, також є у групі ризику. Поглинання рівня RDA вітаміну D з продуктів харчування та / або добавок забезпечить цих людей адекватною кількістю цієї поживної речовини.

4) Особи зі значною кількістю меланіну у шкірі

 Більша кількість пігменту меланіну в епідермальному шарі призводить до зниження здатності шкіри виробляти вітамін D внаслідок дії сонячного світла

5) Люди з запальними захворюваннями кишечника та іншими станами, що спричиняють мальабсорбцію жирів

 Оскільки вітамін D є жиророзчинним вітаміном, його всмоктування залежить від здатності кишки засвоювати дієтичні жири. Мальабсорбція жиру пов’язана з різними медичними станами, включаючи деякі форми захворювання печінки, муковісцидоз, целіакію та хворобу Крона, а також виразковий коліт. Крім того, люди з деякими з цих станів можуть мати обмежений прийом певної їжі, наприклад молочних продуктів, збагачених вітаміном D.

 6) Люди, які страждають ожирінням, або перенесли баріатричну операцію

 Індекс маси тіла ≥30 асоціюється з нижчим рівнем 25 (OH) D у сироватці; людям, які страждають ожирінням, може знадобитися прийом більшої кількості вітаміну D, щоб досягти достатнього для їхньої маси тіла рівня 25 (OH) D. Ожиріння не впливає на здатність шкіри до синтезу вітаміну D, але більша кількість підшкірного жирового прошарку призводить до меншого утворення вітаміну і змінює його викид у кровообіг.

Надлишок вітаміну D

Токсичність вітаміну D може викликати неспецифічні симптоми, такі як анорексія, втрата ваги, поліурія та аритмія. Серед більш серйозних наслідків також підвищення рівня кальцію в крові, що призводить до кальцифікації судин і тканин із подальшим пошкодженням серця, судин та нирок. Використання добавок кальцію (1000 мг / добу) та вітаміну D (400 МО) жінками в постменопаузі було пов’язано зі збільшенням ризику розвитку каменів у нирках протягом 7 років на 17% в рамках. Концентрація 25 (OH) D у сироватці крові> 500 нмоль / л (> 200 нг / мл) вважається потенційно токсичною.

 Надмірне перебування на сонці не призводить до токсичності від вітаміну D, оскільки вважається, що стійке нагрівання шкіри призводить до фотодеградації превітаміну D3 та вітаміну D3 в процесі його утворення. Крім того, термічна активація превітаміну D3 в шкірі породжує різні невітамінозні форми D, які обмежують утворення самого вітаміну D3. Отримання високої дози вітаміну D з їжі для токсичних наслідків є малоймовірним. Токсичність набагато частіше виникає через велику кількість харчових добавок, що містять вітамін D.

Джерела

  1. Vitamin D – Health Professional Fact Sheet
  2. Role of Vitamin D Beyond the Skeletal Function: A Review of the Molecular and Clinical Studies
Підписатися
Сповістити про
1 Коментар
Новіші
Старіші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Кошик
Прокрутити вгору