Алергічний кон'юнктивіт онлайн стаття

Алергічний кон’юнктивіт

Алергічний кон’юнктивіт – це гостре, інтермітуюче або хронічне запалення кон’юнктиви, яке зазвичай викликається повітряно-крапельними алергенами.

Алергічний кон’юнктивіт зустрічається дуже часто і найчастіше спостерігається в районах із високим сезонним вмістом алергенів та пилку.  Він зустрічається переважно в районах із тропічним та помірним кліматом, таких як Середземномор’я, Близький Схід та Африка.  Лімбальна форма алергічного кон’юнктивіту зазвичай зустрічається в осіб з Африки та Індії.

Причини

Наступні алергени зазвичай викликають алергічний кон’юнктивіт:

  • пилок
  • шерсть тварин
  • очні краплі
  • макіяж
  • пилові кліщі.

Онлайн школи на платформі DoctorThinking. Навчайтесь зручно разом з нами

Механізм

Реакції гіперчутливості I типу (негайні) лежать в основі алергічного кон’юнктивіту і виникають, коли сенсибілізований організм людини контактує з певним антигеном.  Імуноглобулін E (IgE) має сильну спорідненість до тучних клітин, а перехресна взаємодія 2 сусідніх молекул IgE антигеном викликає дегрануляцію тучних клітин.

Дегрануляція тучних клітин сприяє вивільненню медіаторів запального каскаду.  Найбільш помітними з цих медіаторів запалення є гістамін, триптаза, хімаза, гепарин, хондроїтин сульфат, простагландини, тромбоксани та лейкотрієни.  Ці медіатори запалення, разом з різними хемотаксичними факторами, призводять до збільшення судинної проникності та міграції еозинофілів та нейтрофілів.  Ця реакція гіперчутливості I типу є найпоширенішою алергічною реакцією ока.  Ці імунні реакції можуть також бути основною причиною більш рідкісних та серйозних очних захворювань, таких як очний рубцевий пемфігоїд (OCP) та виразка Мурена.

Алергічний кон’юктивіт: підтипи

Алергічний кон’юнктивіт можна розділити на 5 основних підкатегорій.

Сезонні алергічні кон’юнктивіти та цілорічні алергічні кон’юнктивіти зазвичай об’єднуються в одну групу.

Весняний кератокон’юнктивіт (ВКК), атопічний кератокон’юнктивіт (АКС) та гігантський папілярний кон’юнктивіт (ГПХ) складають інші підтипи алергічного кон’юнктивіту.

Сезонні алергічні кон’юнктивіти (сінна лихоманка, поліноз) спричинена спорами або пилком дерев, трав або бур’янів в повітрі.  Пік клінічних проявів має тенденцію до весни, кінця літа або початку осені та зникає в зимові місяці, що відповідає життєвому циклу рослин-продуцентів пилку і спор.

Багаторічний алергічний кон’юнктивіт (атопічний кон’юнктивіт, атопічний кератокон’юнктивіт) викликається пиловими кліщами, лупою тварин та іншими несезонними алергенами.  Ці алергени, особливо вдома, як правило, викликають симптоми цілий рік.

Весняний кератокон’юнктивіт є більш важким типом кон’юнктивіту, найімовірніше, алергічного походження.  Найчастіше  зустрічається серед чоловіків у віці від 5 до 20 років, які також страждають екземою, астмою або сезонною алергією.  Весняний кератокон’юнктивіт, як правило, з’являється щовесни і стихає восени та взимку.  Багато дітей переростають цей стан до раннього дорослого віку.

Рання діагностика та лікування допоможуть запобігти рідкісним ускладненням, які можуть виникнути при цій хворобі.

Скарги

  • Пацієнти з алергічним кон’юнктивітом повідомляють про наявність таких скарг:
  • Двосторонній слабкий та інтенсивний очний свербіж
  • Гіперемія ока
  • Світлочутливість (світлобоязнь у важких випадках)
  • Набряк повік
  • Водянисті виділення
  • Поширений риніт.  У багатьох пацієнтів є інші атопічні захворювання, такі як екзема, алергічний риніт або астма.
Алергічний кон'юнктивіт інфографіка

Діагностика

Діагностика алергічного кон’юнктивіту, як правило, проводиться шляхом детального анамнезу та ретельного клінічного спостереження.  При сезонних та багаторічних алергічних кон’юнктивітах важливими ознаками анамнезу є особиста або сімейна історія атопічного захворювання, такого як алергічний риніт, бронхіальна астма та / або атопічний дерматит.  Мабуть, найважливішою особливістю в клінічній історії є симптом свербежу.  Без свербежу діагноз алергічного кон’юнктивіту стає підозрілим.

Весняний кератокон’юнктивіт

При весняному кератокон’юнктивіті, як і при інших алергічних розладах або розладах гіперчутливості I типу, свербіж є найважливішим і найпоширенішим симптомом.  Інші часті симптоми – світлобоязнь, відчуття стороннього тіла, сльозотеча та блефароспазм.  Також часто зустрічається світлобоязнь через хронічний кератит.

Зміни зазвичай спостерігаються в рогівці та кон’юнктиві.  На відміну від атопічного кератокон’юнктивіту, шкіра повік зазвичай не настільки суттєво задіяна.

Атопічний кератокон’юнктивіт

При цьому стані симптоми є цілорічними, однак можуть бути сезонні коливання із погіршенням проявів протягом зимових місяців.  Найбільш поширеним симптомом є двосторонній свербіж повік, але можуть бути також водянисті виділення з очей, почервоніння кон’юнктиви, світлобоязнь і біль в очах.

Гігантський папілярний кон’юнктивіт

Основними симптомами гігантського папілярного кон’юнктивіту є очний свербіж з мукоїдними виділеннями з очей, дуже схожий на прояви весняного кератокон’юнктивіту.  Іншим проявом може бути стійке відчуття стороннього тіла при використанні контактних лінз, що призводить до зменшення часу зношування їх та потенційного зменшення гостроти зору.  Непереносимість контактних лінз особливо проблематична у пацієнтів з кератоконусом, які в значній мірі залежать від контактних лінз для оптимальної зорової функції.

При сезонному та багаторічному алергічному кон’юнктивіті поверхневі мазки з кон’юнктиви можуть допомогти встановити діагноз шляхом виявлення еозинофілів, але лише у найважчих випадках, оскільки еозинофіли, як правило, присутні в глибших шарах власної субстанції кон’юнктиви.  Тому відсутність еозинофілів у зішкрібках з кон’юнктиви не виключає алергічного кон’юнктивіту.

Багато дослідників описали вимірювання рівня у секреті слізних залоз різних медіаторів запалення, таких як IgE, гістамін та триптаза, як показники алергічної активності.  Крім того, шкірні алергологічні проби можуть допомогти поставити остаточний діагноз і визначити алерген (и).  Шкірне тестування зараз є дуже практичним і легко доступним для всіх практикуючих офтальмологів.

При весняному кератокон’юнктивіті зішкріб з верхньої тарзальної кон’юнктиви та крапок Горнера-Трантаса демонструють велику кількість еозинофілів, а у зішкрібку з кон’юнктиви у пацієнтів з атопічним кератокон’юнктивітом можна виявити наявність еозинофілів, хоча їх кількість не така значна, як при весняному кератокон’юнктивіті.  Крім того, вільні еозинофільні гранули, які спостерігаються при весняному кератокон’юнктивіті, не спостерігаються при атопічному.

Біомаркери, такі як IgE, матрична металопротеаза-9 (MMP-9) або еозинофільний основний білок (EBP), можуть виявитися клінічно корисними для контролю активності захворювання та моніторингу терапевтичної реакції.  Зразки можна отримати зі сліз або методів вишкрібання кон’юнктиви.

Алергічний кон'юнктивіт офтальмологія

Алергічний кон’юнктивіт лікування

1. Лікування сезонного та цілорічного алергічного кон’юнктивіту

Для полегшення симптомів гострого алергічного кон’юнктивіту може знадобитися фармакологічне втручання.  Різні класи ліків можуть бути ефективними проти симптомів гострого алергічного кон’юнктивіту;  кожен спрямований у певну точку запального та алергічного каскаду.

Штучні сльози

Штучні замінники сліз забезпечують бар’єрну функцію та допомагають покращити стан слизової оболонки кон’юнктиви.  Ці агенти допомагають розріджувати різні алергени та медіатори запалення, які можуть бути присутніми на очній поверхні, і вони допомагають промивати очну поверхню від цих агентів.  Охолоджені сльози, як і будь-які місцеві ліки, забезпечують додатковий ступінь полегшення, а також звуження судин.  Так само холодні компреси можуть бути надзвичайно корисними, щоб уникнути звичної реакції нераціонального розтирання на хронічний або нападоподібний свербіж.

Антигістамінні препарати

Системні та / або місцеві антигістамінні препарати можуть бути призначені для полегшення гострих симптомів внаслідок взаємодії гістаміну з очними рецепторами H1 та H2.  Хоча системні антигістамінні препарати часто полегшують очні симптоми алергії, пацієнти можуть відчувати системні побічні ефекти, такі як сонливість та сухість у роті.

Антигістамінні препарати конкурентно та оборотно блокують гістамінові рецептори та знімають свербіж та почервоніння, але лише на короткий час.  Ці ліки не впливають на інші прозапальні медіатори, такі як простагландини та лейкотрієни

Судинозвужувальні засоби місцевої дії

Судинозвужувальні засоби доступні як окремо, так і спільно з антигістамінними препаратами, щоб забезпечити короткочасне полегшення судинних ін’єкцій та почервоніння.  Поширені судинозвужувальні засоби включають нафазолін, фенілефрин, оксиметазолін та тетрагідрозолін.  Як правило, загальною проблемою судинозвужувальних препаратів є те, що вони можуть спричинити залежність.  Ці фармакологічні засоби неефективні проти важкої очної алергії та проти інших більш важких форм алергічного кон’юнктивіту, таких як атопічний та весняний кератокон’юнктивіти.  Вони індукують хімічну толерантність та прогресуючу тахіфілаксію.

НПЗЗ

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) діють на метаболічний шлях циклооксигенази та пригнічують вироблення простагландинів та тромбоксанів.  Вони не відіграють ролі в блокуванні медіаторів, утворених ліпоксигеназним шляхом, таким як лейкотрієни.  Поширені НПЗЗ, які схвалені за алергічними показаннями, включають кеторолак трометамін.

Кортикостероїди

Кортикостероїди залишаються одними з найпотужніших фармакологічних засобів, що використовуються для лікування хронічної очної алергії.  Вони діють на першому етапі каскаду арахідонової кислоти.  Запобігаючи утворенню арахідонової кислоти, кортикостероїди ефективно блокують як циклооксигеназний, так і ліпоксигеназний шляхи, на відміну від НПЗЗ, які діють лише на циклооксигеназний шлях.

Кортикостероїди мають обмеження до застосування, включаючи негативні ефекти, такі як затримка загоєння ран, ймовірність вторинної інфекції, підвищений внутрішньоочний тиск та утворення катаракти.  Крім того, протизапальні та імунодепресивні ефекти неспецифічні.  Як правило, місцеві стероїди слід призначати лише на короткий проміжок часу та у важких випадках, які не піддаються звичайній терапії.  Важкі форми очної алергії можуть вимагати хронічної підтримуючої стероїдної терапії, щоб уникнути постійних структурних пошкоджень рогівки.

Імунотерапія

Імунотерапія є основою при системному лікуванні алергії.  Традиційно імунотерапія проводиться шляхом підшкірної ін’єкції, однак сублінгвальна (оральна) імунотерапія (СЛІТ) набирає обертів серед алергологів.  Численні статті аналізували вплив СЛІТ на алергічний кон’юнктивіт.  Дослідження 2012 року підтвердило, що СЛІТ може значно зменшити симптоми у дітей з алергічним ринокон’юнктивітом, викликаним пилком трави.  Вивчений препарат мав значний вплив на алерген-специфічні антитіла і добре переносився.

2. Лікування весняного кератокон’юнктивіту (ВКК)

Для забезпечення різного ступеня полегшення стану хворого можуть застосовуватися різні фармакологічні засоби.  Муколітичні засоби, такі як ацетилцистеїн, можуть допомогти мінімізувати виділення та забезпечити тимчасове полегшення.  Судинозвужувальні засоби можуть зменшити гіперемію, але не є ефективними у важких випадках на тривалій основі.  Більше того, тривале використання судинозвужувальних засобів може мати ефект рикошету.  Подібним чином місцеві антигістамінні препарати не мають значної довгострокової користі.

Стабілізатори тучних клітин, що володіють антигістамінними ефектами, є, мабуть, основним засобом лікування ВКК і безпечні для тривалого використання.  Однак місцеві кортикостероїди, як правило, стають необхідними для більшості пацієнтів зі значно вираженими симптомами.  Через їх потенційні несприятливі ефекти місцеві стероїди слід призначати з найнижчою ефективною концентрацією та на якомога менший термін.

Як правило, рекомендований режим імпульсної терапії стероїдами кожні 2 години протягом першого тижня з наступним швидким зниженням дози;  це може повторитися, якщо симптоми повторюються.  Можуть використовуватися системні стероїди, але, як правило, вони не є необхідними для помірних випадків ВКС.

Кілька звітів показали, що циклоспорин для місцевого застосування (рестаз), призначений для застосування при сухому кератокон’юнктивіті, може бути ефективним у зменшенні деяких ознак і симптомів ВКК без побічних ефектів. 

Хірургічне лікування

У важких випадках виразки рогівки може знадобитися поверхнева кератектомія для сприяння регенерації епітелію.  Це втручання також служить для отримання прямого зразка культури у разі виникнення вторинної інфекції та допомагає проводити профілактичну місцеву антимікробну терапію.  Як правило, виразки рогівки – це хронічні стани, які часто є стійкими до звичайної терапії.  Повідомлялося про використання фототерапевтичної кератектомії (PTK) ексимерним лазером для видалення відкладень фібрину на шарі Боумена та теоретично полегшення загоєння епітелію.

Інші хірургічні процедури, такі як кріоабляція гігантських сосочків або хірургічне видалення сосочків за допомогою трансплантації слизової оболонки, як правило, не потрібні, але вони можуть бути корисними в надзвичайно запущених випадках.  Пам’ятайте, що оскільки ВКК є самообмеженою хворобою, велика реконструктивна хірургія може не мати прийнятного співвідношення ризику та вигоди.

Онлайн школи на платформі DoctorThinking. Навчайтесь зручно разом з нами

3. Лікування атопічного кератокон’юнктивіту

Лікування пацієнтів полягає у контролі навколишнього середовища та униканні алергенів.  Цим пацієнтам можуть знадобитися агресивні місцеві та системні ліки, щоб зрештою забезпечити справжнє симптоматичне полегшення.  Як і у випадку з ВКК, місцеві судинозвужувальні засоби та антигістамінні препарати можуть забезпечити дуже обмежене короткочасне полегшення, тому вони не є основою лікування.

Застосування місцевих стабілізаторів тучних клітин та місцевих кортикостероїдів забезпечує значне полегшення симптомів.  Стабілізатори тучних клітин повинні застосовуватися протягом декількох тижнів;  тим часом місцеві стероїди, що використовуються імпульсно, можуть допомогти контролювати симптоми.  Іноді потрібні системні стероїди, крім випадків ускладнень, що загрожують зору.

Системний циклоспорин, який продемонстрував свою ефективність у лікуванні атопічного дерматиту, також виявив перспективність у контролі очного запалення.  Постульований механізм дії полягає у пригніченні здатності Т-лімфоцитів виробляти інтерлейкін 2 (IL-2), який відповідає за рекрутування та активацію нових Т-клітин.  Однак, як і будь-яка системна терапія, несприятливі ефекти можуть бути значними,  тому моніторинг терапевтичного рівня циклоспорину в сироватці та функції нирок є надзвичайно важливим.

Супутню інфекцію вірусу простого герпесу слід лікувати або місцево (ганцикловір), або пероральні противірусні засоби (валацикловір, ацикловір, фамцикловір), якщо це необхідно. 

Проникаюча кератопластика може бути проведена у випадках сильного рубцювання або витончення рогівки.  Однак необхідна велика увага для контролю запалення очної поверхні.

4. Лікування гігантського папілярного кон’юнктивіту

Елімінація симптомів та відновлення функціонального використання контактних лінз або очного протезування є основними цілями лікування.

Значного зменшення симптомів можна досягти, змінивши режим догляду за контактними лінзами.  Від дезінфікуючих розчинів, що містять хімічні консерванти, слід повністю відмовитись.  Перехід з м’яких контактних лінз щоденного носіння на одноразові може запобігти накопиченню білкових відкладень, що може бути антигенним стимулом для гігантського папілярного кон’юнктивіту.  Гібридні контактні лінзи вдосконаленого дизайну (SynergEyes) або склеральні контактні лінзи також можуть забезпечити значне полегшення при тривалому комфортному носінні.

Жорсткі газопроникні контактні лінзи можуть забезпечити подальше полегшення симптомів, якщо одноразові лінзи не забезпечують належної реакції.  Це полегшення зумовлене зниженою схильністю жорстких газопроникних контактних лінз до утворення прилипаючих відкладень та покриттів.

Фармакологічне лікування включає використання стабілізаторів тучних клітин, місцевих кортикостероїдів та антигістамінних препаратів.  Слід бути обережним при застосуванні місцевих кортикостероїдів;  для мінімізації побічних реакцій рекомендується імпульсний режим.  Лотепреднол ідеально підходить, коли показана тривала місцева стероїдна терапія.

Джерела

  1. Allergic Conjunctivitis
  2. What is allergic conjunctivitis?
  3. Allergic Conjunctivitis

Підписатися
Сповістити про
1 Коментар
Новіші
Старіші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Кошик
Догори