Вітамін A — назва групи жиророзчинних ретиноїдів, включаючи ретинілові етери, ретинол і ретиналь.
Вітамін A бере участь у забезпеченні імунної функції, функціонуванні органів зору, розмноженні та міжклітинній комунікації. Вітамін A є критичним для зору, оскільки він є важливим компонентом родопсину, білка, який поглинає світло в рецепторах сітківки, і тому, що він забезпечує нормальну диференціацію та функціонування кон’юнктивальних оболонок та рогівки. Вітамін A також бере участь у процесах росту та диференціювання клітин, відіграючи значну роль у нормальному формуванні в процесі ембріонального розвитку серця, легенів, нирок та інших органів і подальшій підтримці їхнього функціонування.
У раціоні людини доступні дві форми вітаміну А: готовий вітамін A (ретинол та його естерифікована форма, ретиніловий етер) та каротиноїди провітаміну А. Попередники вітаміну А містяться у продуктах тваринного походження, включаючи молочні продукти, рибу, м’ясо (особливо печінку). На сьогоднішній день найважливішим каротиноїдом провітаміну А є бета-каротин; інші каротиноїди — це альфа-каротин та бета-криптоксантин. Організм перетворює ці рослинні пігменти у вітамін A.
Онлайн школи на платформі DoctorThinking. Навчайтесь зручно разом з нами
І провітамін А, і власне вітамін A повинні метаболізуватися внутрішньоклітинно до ретиналю та ретиноєвої кислоти, активних форм вітаміну А, щоб виконувати важливі біологічні функції. Інші каротиноїди, які містяться в їжі, такі як лікопен, лютеїн і зеаксантин, не перетворюються на вітамін А.
Різні форми вітаміну А перетворюються на міцели в просвіті кишечника і поглинаються клітинами слизової оболонки дванадцятипалої кишки. Як ретинілові етери, так і каротиноїди провітаміну А перетворюються на ретинол, який окиснюється до ретиналю, а потім — до ретиноєвої кислоти. Більша частина вітаміну А в організмі відкладається у депо в печінці у вигляді ретинілових етерів.
Рівень ретинолу та каротиноїдів, як правило, вимірюють у плазмі, а рівень ретинолу в плазмі корисний для оцінки недостатності вітаміну А. Однак їх значення для оцінки граничного статусу вітаміну А є обмеженим, оскільки вони не знижуються до тих пір, доки депо його в печінці майже не вичерпається. Запаси вітаміну А в печінці можна вимірювати опосередковано за допомогою тесту доза-відповідь, в якому рівень ретинолу в плазмі крові вимірюють до та після введення невеликої кількості вітаміну А. Підвищення рівня ретинолу в плазмі принаймні на 20% вказує на недостатній рівень вітаміну. У клінічній практиці визначення лише рівня ретинолу в плазмі крові достатньо для підтвердження значного дефіциту.
Концентрація ретинолу в плазмі нижче 0,70 мкмоль / л (або 20 мкг [мкг] / дл) відображає недостатність вітаміну А у популяції, а концентрація 0,70–1,05 мкмоль / л у деяких людей може бути граничною.
Через роль, яку вітамін A відіграє у регуляції росту та диференціювання клітин, кілька досліджень були присвячені вивченню зв’язку між вітаміном А та різними видами раку. Однак взаємозв’язок між його рівнем у сироватці крові та ризиком розвитку раку неясний.
Кілька перспективних та ретроспективних спостережливих спостережень у нинішніх та колишніх курців, а також у людей, які ніколи не палили, виявили, що споживання у великій кількості каротиноїдів, фруктів та овочів пов’язане з меншим ризиком раку легенів. Однак клінічні випробування не довели, що додаткове вживання бета-каротину та / або вітаміну А допомагає запобігти раку легенів.
Насправді, і дослідження CARET, і ATBC показали значне збільшення ризику раку легенів серед учасників дослідження, які приймали бета-каротинові добавки або бета-каротин та ретиніл-пальмітат. Дослідження здоров’я лікарів не виявило підвищеного ризику раку легенів у учасників, які приймали бета-каротинові добавки, можливо, тому, що лише 11% лікарів у дослідженні були курцями на час дослідження або кинули палити до дослідження.
Докази щодо зв’язку між бета-каротином та раком простати неоднозначні. Учасники дослідження CARET, які приймали щоденні добавки бета-каротину та ретинілу пальмітату, мали на 35% менший ризик неагресивного раку простати, ніж чоловіки у контрольній групі. Однак дослідження ATBC виявило, що рівень бета-каротину та ретинолу в сироватці крові та отримання додаткового бета-каротину не впливають на виживання. Результати досліджень ATBC та CARET дозволяють припустити, що великі додаткові дози бета-каротину з ретинілу пальмітатом або без нього згубно впливають на курців і працівників, які піддаються впливу азбесту. Актуальність цих результатів для людей, які ніколи не палили не відома. Потрібні додаткові дослідження для визначення впливу вітаміну А на ймовірність і агресивність раку простати, легенів та інших видів онкопатології.
Вікова макулярна дегенерація є головною причиною значної втрати зору у літніх людей. Етіологія її зазвичай невідома, але сукупний ефект окислювального стресу постулюється як основа причина.
Велике рандомізоване клінічне дослідження захворювань, пов’язане з віком (AREDS), виявило, що особи, які мають високий ризик розвитку вікової макулярної дегенерації, мали на 25% менший ризик розвитку її , приймаючи щоденно добавку, що містить бета-каротин (15 мг), вітамін Е (180 мг [400 МО] dl-альфа-токоферилацетат), вітамін С (500 мг), цинк (80 мг) та мідь (2 мг) протягом 5 років порівняно з учасниками, які приймали плацебо.
Подальше дослідження AREDS2 підтвердило цінність цієї добавки для зменшення прогресування макулярної дегенерації протягом 5-річного періоду спостереження, але встановило, що додавання до неї лютеїну (10 мг) та зеаксантину (2 мг) або омега-3 жирних кислот не приносило жодних додаткових переваг. Важливо, що дослідження показало, що бета-каротин не є необхідним інгредієнтом: оригінальний препарат AREDS без бета-каротину мав такий самий ефект. Але, звичайно, перед її вживанням необхідно проконсультуватись із лікарем.
Кір є основною причиною захворюваності та смертності дітей у країнах, що розвиваються. Близько половини всіх випадків смерті від кору трапляється в Африці, але це захворювання не обмежується лише країнами з низьким рівнем доходу. Дефіцит вітаміну А є відомим фактором ризику тяжкого кору. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує високі пероральні дози (60 000 мкг РАЕ [200 000 МО]) вітаміну А протягом двох днів для дітей старше 1 року з кором, які живуть у районах з високою поширеністю дефіциту вітаміну А. Ретельне клінічне дослідження 130 африканських дітей, хворих на кір, виявило, що половина всіх виразок рогівки у цих дітей та майже всі випадки бінокулярної сліпоти виникали у дітей з дефіцитом вітаміну А.
Вітамін A: рекомендовані дози
Рекомендації щодо прийому вітаміну А та інших поживних речовин містяться в рекомендаціях із харчування (DRI), розроблених Радою з питань харчування (FNB) при Інституті медицини Національних академій. DRI – загальний термін для набору референтних значень, які використовуються для планування та оцінки споживання поживних речовин здоровими людьми. Ці значення, що залежать від віку та статі, включають:
Рекомендована дієтична норма (RDA): середньодобовий рівень споживання, достатній для задоволення потреб у поживних речовинах майже всіх (97% – 98%) здорових людей; часто використовується для планування адекватних дієт для людей.
Адекватне споживання (АІ): споживання на цьому рівні передбачається для забезпечення достатності харчових речовин (використовується, коли даних доказової медицини недостатньо для розрахунку RDA).
Орієнтовна середня потреба (EAR): середньодобовий рівень споживання, який оцінюється таким чином, щоб відповідати потребам 50% здорових людей; зазвичай використовується для оцінки споживання поживних речовин груп людей та для планування адекватної їм поживної дієти. Припустимий верхній рівень споживання (UL): максимальний щоденний об’єм речовини, прийом якої в такій кількості навряд чи спричинить несприятливі наслідки для здоров’я.
Вітамін A – поточні RDA:
| Вік | Чоловіки | Жінки | Вагітні | Лактація |
| Від народження до 6 місяців | 400 мкг RAE | 400 мкг RAE | ||
| 7–12 місяців | 500 мкг RAE | 500 мкг RAE | ||
| 1–3 роки | 300 мкг RAE | 300 мкг RAE | ||
| 4–8 років | 400 мкг RAE | 400 мкг RAE | ||
| 9–13 років | 600 мкг RAE | 600 мкг RAE | ||
| 14–18 років | 900 мкг RAE | 700 мкг RAE | 750 мкг RAE | 1200 мкг RAE |
| 19–50 років | 900 мкг RAE | 700 мкг RAE | 770 мкг RAE | 1300 мкг RAE |
| 51+ років | 900 мкг RAE | 700 мкг RAE |
1 МО ретинолу = 0,3 мкг RAE
1 МО додаткового бета-каротину = 0,3 мкг RAE
1 МО дієтичного бета-каротину = 0,05 мкг RAE
1 МО дієтичного альфа-каротину або бета-криптоксантину = 0,025 мкг RAE
Вітамін A – Джерела
Концентрація вітаміну А найбільша в печінці та риб’ячому жирі. Іншими джерелами його є молоко та яйця, до складу яких також входить певна кількість провітаміну А. Більшість дієтичного провітаміну А надходить з листових зелених овочів, овочів жовтого, червоного або помаранчевого кольору, томатних продуктів, фруктів та деяких рослинних олій. Основними харчовими джерелами вітаміну А є молочні продукти, печінка, риба та збагачені крупи, а основними джерелами провітаміну А є морква, брокколі, диня, та кабачки.
| Назва продукту | RAE на порцію (віт.А) | DV |
| Яловича печінка, сковорода смажена, 3 унції | 6 582 | 731 |
| Солодка картопля, запечена,1 ціла | 1 403 | 156 |
| Шпинат варений, ½ склянки | 573 | 64 |
| Морква, сира, ½ склянки | 459 | 51 |
| Сир рікотта, 1 склянка | 263 | 29 |
| Оселедець, атлантичний, маринований, 3 унції | 219 | 24 |
| Молоко, 1 склянка | 149 | 17 |
| Перець солодкий, червоний, сирий, ½ склянки | 117 | 13 |
| Манго, сире, 1 ціле | 112 | 12 |
| Крупи для сніданку, збагачені 10% DV вітаміну А | 90 | 10 |
| Яйце варене, 1 велике | 75 | 8 |
| Абрикоси, сушені, 5 цілих | 63 | 7 |
| Брокколі, варена, ½ склянки | 60 | 7 |
| Лосось варений, 3 унції | 59 | 7 |
| Томатний сік, консервований, ¾ склянки | 42 | 5 |
| Йогурт нежирний, 1 склянка | 32 | 4 |
(* DV = Daily Value. Американська адміністрація з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами (FDA) розробила це поняття, щоб допомогти споживачам зіставити вміст поживних речовин у харчових продуктах та харчових добавках у межах загальної дієти. Продукти, що забезпечують 20% або більше DV, вважаються гарними джерелами поживних речовин, але продукти, що мають нижчий відсоток DV, також сприяють здоровому харчуванню.
Одна унція дорівнює приблизно 28 грамів.)
Вітамін A: Ознаки дефіциту
Наступні групи належать до числа тих, хто найчастіше має недостатню кількість вітаміну А:
- Недоношені діти
У розвинених країнах клінічний дефіцит вітаміну А є рідкісним у немовлят і зустрічається лише у тих, хто має порушення мальабсорбції. Однак недоношені діти не мають належних запасів вітаміну А в печінці при народженні, і їх плазмові концентрації ретинолу часто залишаються низькими протягом першого року життя. Недоношені діти з дефіцитом вітаміну А мають підвищений ризик захворювань очей, хронічних захворювань легень та шлунково-кишкового тракту.
- Немовлята та маленькі діти в країнах, що розвиваються
У розвинених країнах кількість вітаміну А в грудному молоці є достатнім для задоволення потреб немовлят протягом перших 6 місяців життя. Але у жінок з дефіцитом вітаміну А об’єм грудного молока та вміст вітаміну А є неоптимальними та недостатніми для підтримки адекватних запасів вітаміну у немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні. Найпоширенішим і легко розпізнаваним симптомом дефіциту вітаміну А у немовлят та дітей є ксерофтальмія.
- Вагітні та годуючі жінки в країнах, що розвиваються
Вагітні жінки потребують додаткового вітаміну А для росту плоду та здорового стану тканин організму та підтримки власного метаболізму. За оцінкою ВООЗ у 9,8 мільйонів вагітних у всьому світі є ксерофтальмія внаслідок дефіциту вітаміну А. Інші наслідки дефіциту вітаміну А у вагітних та годуючих жінок включають підвищення захворюваності та смертності матері та немовлят, збільшення ризику анемії та уповільнення росту та розвитку немовлят.
- Хворі на муковісцидоз
Більшість людей із муковісцидозом мають підшлункову недостатність, що підвищує ризик дефіциту вітаміну А через труднощі з засвоєнням жирів. Кілька досліджень показали, що прийом пероральних препаратів може виправити низький рівень бета-каротину в сироватці крові у людей із муковісцидозом, але жодне контрольоване дослідження не вивчало впливу добавок вітаміну А на клінічні результати у пацієнтів із муковісцидозом.
Вітамін A важливий для утворення та регенерації клітин шкіри. Недостатня кількість вітаміну А може бути виною у розвитку екземи та інших шкірних проблем.
У кількох клінічних дослідженнях було показано, що алітретиноін, який має активність вітаміну А, ефективний для лікування екземи.
Значний дефіцит вітаміну А може призвести до повної сліпоти або відмирання рогівки, для якої характерні специфічні ознаки, що називаються плямами Бито. Ксерофтальмія та порушення сльозовиділення є одними з перших ознак дефіциту вітаміну А.
Маленькі діти в Індії, Африці та Південно-Східній Азії, яким, через бідний раціон, не вистачає вітаміну А, є у групі високого ризику розвитку синдрому сухого ока.
Сильний дефіцит вітаміну А може призвести до нічної та сутінкової сліпоти.
В одному дослідженні жінкам з нічною сліпотою давали вітамін А у вигляді їжі або добавок і спостерігали покращення стану. Здатність жінок до адаптації в темряві зросла більш ніж на 50% за шість тижнів лікування.
Вітамін А необхідний для репродуктивного здоров’я як чоловіків, так і жінок, а також для правильного розвитку у немовлят. Дефіцит вітаміну А також пов’язаний з викиднями.
У дослідженні, присвяченому аналізу рівень різних поживних речовин у крові у жінок, які мали звичне не виношування вагітності, було визначено, що в пацієнток низький рівень надходження вітаміну А. У дітей, які не отримують достатню кількість вітаміну А, може спостерігатися затримка росту. Це тому, що вітамін А необхідний для правильного розвитку людського організму.
Кілька досліджень показали, що добавки з вітаміном А самостійно або з іншими поживними речовинами, можуть покращити ріст дитини. Більшість цих досліджень проводилися у дітей в країнах, що розвиваються.
Однак огляд досліджень показав, що додаткове споживання вітаміну А у поєднанні з іншими поживними речовинами може мати більший вплив на ріст, ніж вживання лише більших доз вітаміну А. Наприклад, діти з затримким ростом у Південній Африці, які отримували багато вітамінів і мінералів, мали оцінку довжини тіла за віком на півбала вищу, ніж ті, хто отримував лише вітамін A.
Часті інфекції, особливо ротоглотки або нижніх дихальних шляхів, можуть бути ознакою дефіциту вітаміну А. Добавки з вітаміном А можуть допомогти при інфекціях дихальних шляхів, але результати досліджень неоднозначні. Крім того, за даними одного з досліджень у літніх людей, високий вміст каротиноїду бета-каротину у крові може знизити ймовірність респіраторних інфекцій.
Погане заживлення ран також може свідчити про дефіцит. Можливим поясненням є те, що вітамін A сприяє утворенню колагену, важливого компонента здорової шкіри. Дослідження показують, що як пероральний, так і місцевий вітамін A можуть зміцнити шкіру. Також із дефіцитом вітаміну А пов’язують акне.
Надлишок вітаміну А
Оскільки вітамін A є жиророзчинним, він здатний накопичуватись в організмі, насамперед у печінці. Хоча надлишок вітаміну А може мати значну токсичність (відомий як гіпервітаміноз А), велика кількість бета-каротину та інших каротиноїдів провітаміну А не пов’язана з основними несприятливими наслідками.
Прояви гіпервітамінозу А залежать від величини та швидкості надлишкового споживання. Хронічні прийоми надлишку вітаміну А призводять до підвищення внутрішньочерепного тиску, запаморочення, нудоти, головного болю, подразнення шкіри, болі у суглобах та кістках, коми та навіть летального наслідку.
Спостережні дослідження свідчать про зв’язок між високим вживанням готового вітаміну А (більше 1500 мкг на день – лише трохи вище RDA), зниженням мінеральної щільності кісток та збільшенням ризику руйнування кісткової тканини. Однак результати досліджень щодо цього ризику неоднозначні, тому безпечний рівень споживання ретинолу для цієї асоціації невідомий.
Надлишковий прийом під час вагітності вітаміну А та деяких синтетичних ретиноїдів, що використовуються в якості терапії для місцевого лікування (таких як ізотретиноін та етретинат), може спричинити вроджені вади розвитку у плода. Ці вроджені дефекти можуть включати пороки очей, черепа, легенів та серця.
На відміну від вітаміну А, бета-каротин, як відомо, не є тератогенним та не призводить до репродуктивної токсичності. Найбільш значущим ефектом тривалої надлишкової кількості бета-каротину є каротинодермія, нешкідливий стан, при якому шкіра набуває жовто-оранжевий колір. Цей стан можна змінити, припинивши прийом бета-каротину.
FNB радить не застосовувати бета-каротинові добавки для широкої популяції, окрім як джерела провітаміну А для запобігання дефіциту вітаміну А.
