Стаття ВІтамін K

Вітамін K

Вітамін K це загальна назва для сімейства сполук із загальною хімічною структурою 2-метил-1,4-нафтохінону. Він є жиророзчинним вітаміном, який природним чином присутній у деяких продуктах харчування та доступний як дієтична добавка. Ці сполуки включають філохінон (вітамін К1) та ряд менахінонів (вітамін К2). 

Філохінон присутній насамперед у зелених листових овочах і є основною дієтичною формою вітаміну К.  Менахінони, які мають переважно бактеріальне походження, присутні в невеликій кількості у різних харчових продуктах тваринного походження та ферментованих речовинах. Майже всі менахінони, зокрема довголанцюгові, також виробляються кишковою мікробіотою людини.  МК-4 унікальний тим, що в організмі виробляється з філохінону за допомогою процесу конверсії, який не передбачає дії бактеріальних ферментів.

Вітамін K: функції

 Вітамін K функціонує як коензим для карбоксилази, залежної від вітаміну К— ферменту, необхідного для синтезу білків, що беруть участь у гемостазі та метаболізмі кісткової тканини, та інших різноманітних фізіологічних функціях.  Протромбін (фактор згортання II) – це вітамін К-залежний білок у плазмі, який безпосередньо бере участь у згортанні крові.  Варфарин та деякі антикоагулянти, що є антагоністами вітаміну К і, в свою чергу, протромбіну. З цієї причини людям, які приймають ці антикоагулянти, необхідно підтримувати послідовне та регулярне вживання вітаміну К.

Матричний Gla-протеїн,  вітамін K-залежний білок, присутній у гладеньких м’язах судин, кістковій і хрящовій тканинах, є центром значної кількості наукових досліджень, оскільки він може допомогти зменшити аномальну кальцифікацію при деяких патологіях.  Остеокальцин – це інший залежний від вітаміну К білок, який присутній у кістці і може брати участь у мінералізації або резорбції та відновленні кісткової тканини.

 Як і дієтичні ліпіди та інші жиророзчинні вітаміни, вживаний  вітамін K включається в змішані міцели завдяки дії жовчних та панкреатичних ферментів та абсорбується ентероцитами тонкої кишки. Звідти вітамін К включається до складу хіломікронів, секретується в лімфатичні капіляри, транспортується до печінки та стає частиною ліпопротеїдів дуже низької щільності. Вітамін К присутній у печінці та інших тканинах організму, включаючи мозок, серце, підшлункову залозу та кістки.

 У кров’яному руслі вітамін K циркулює в основному у складі ліпопротеїдів. Порівняно з іншими жиророзчинними вітамінами, в крові циркулює дуже мала кількість вітаміну К, він швидко метаболізується та виводиться з організму.  На підставі вимірювань вмісту у крові філохінону організм зберігає лише близько 30% до 40% його пероральної фізіологічної дози, тоді як близько 20% виводиться з сечею і 40% до 50% з калом через жовч.  Цей швидкий метаболізм пояснює відносно низький рівень у крові та малі депо у тканинах вітаміну К порівняно з іншими жиророзчинними вітамінами.

Інфографіка Вітамін K, біологічна роль, ознаки дефіциту, харчові джерела

 Про всмоктування та транспортування вітаміну К, що виробляється кишковою мікробіотою, мало що відомо, але дослідження показують, що у товстій кишці утворюються значні кількості довголанцюгових менахінонів.  Хоча точна кількість вітаміну K, який організм отримує таким чином, є нез’ясованою, фахівці вважають, що ці менахінони задовольняють хоча б частину потреби організму у вітаміні K.

У більшості випадків статус вітаміну К не оцінюють регулярно, за винятком осіб, які приймають антикоагулянти або мають порушення гемостазу.  Єдиним клінічно значущим показником статусу вітаміну K є протромбіновий час (час, який потрібен для згортання крові). У здорових людей, як повідомляється, нормальна концентрація філохінону в плазмі становить від 0,29 до 2,64 нмоль / л. Однак остаточно невідомо, чи можна ці значення використовувати для кількісної оцінки стану надходження вітаміну К в організм людини.  Люди з концентрацією філохінону в плазмі трохи нижче норми не мають клінічних ознак дефіциту вітаміну К, можливо, тому, що концентрація філохінону в плазмі крові не враховує внесок менахінонів, що виробляються в кишечнику.

Цікаві дані

Здається, існує кореляція між низьким споживанням вітаміну К та остеопорозом. Після проведення кількох досліджень вчені припустили, що вітамін К необхідний для достатньої міцності кісток, підвищує щільність кісток та зменшує ризик переломів.  Однак остаточно ці дані не підтверджені.

Підвищений рівень вітаміну К у крові пов’язаний із покращенням епізодичної пам’яті у літніх людей.

 В одному дослідженні здорові особи віком понад 70 років з найвищим рівнем крові вітаміну К1 мали найвищі показники вербальної епізодичної пам’яті.

Вітамін К може сприяти зниженню артеріального тиску, запобігаючи мінералізації і кальцифікації артеріол і артерій.  Це дає можливість серцю вільно перекачувати кров через організм.

 Мінералізація природно відбувається з віком, і це головний фактор ризику захворювань серця.  Показано, що адекватне споживання вітаміну К також знижує ризик інсульту.

Онлайн курси для лікарів та студентів медиків на нашій платформі

Рекомендовані дози Вітаміну K

 Рекомендації щодо прийому вітаміну К та інших поживних речовин містяться в рекомендаціях із харчування (DRI), розроблених Радою з питань харчування (FNB) при Інституті медицини Національних академій.  DRI  – загальний термін для набору референтних значень, які використовуються для планування та оцінки споживання поживних речовин здоровими людьми.  Ці значення, що залежать від віку та статі, включають:

 Рекомендована дієтична норма (RDA): середньодобовий рівень споживання, достатній для задоволення потреб у поживних речовинах майже всіх (97% – 98%) здорових людей;  часто використовується для планування адекватних дієт для людей.

 Адекватне споживання (АІ): споживання на цьому рівні передбачається для забезпечення достатності харчових речовин (використовується, коли даних доказової медицини недостатньо для розрахунку RDA).

 Орієнтовна середня потреба (EAR): середньодобовий рівень споживання, який оцінюється таким чином, щоб відповідати потребам 50% здорових людей;  зазвичай використовується для оцінки споживання поживних речовин груп людей та для планування адекватної їм поживної дієти.

Припустимий верхній рівень споживання (UL): максимальний щоденний об’єм речовини, прийом якої в такій кількості навряд чи спричинить несприятливі наслідки для здоров’я.

  Вітамін K – поточні RDA:

ВікЧоловіки ЖінкиВагітні Лактація 
Від народження до 6 місяців2,0 мкг2,0 мкг
7–12 місяців 2,5 мкг2,5 мкг
1–3 роки30 мкг 30 мкг
4–8 років 55 мкг 55 мкг
9–13 років60 мкг60 мкг
14–18 років 75 мкг75 мкг75 мкг75 мкг
19+ років 120 мкг90 мкг 90 мкг 90 мкг

Які продукти містять вітамін K?

 Харчові джерела філохінону включають овочі, особливо зелені листові овочі, рослинні олії та деякі фрукти.  М’ясо, молочна їжа та яйця мають низький вміст філохінону, але також містять невелику кількість менахінонів. Натто (традиційна японська їжа, виготовлена ​​з ферментованої сої) має велику кількість менахінонів.

Інші кисломолочні продукти, такі як сир, також містять менахінони.  Однак форми та вміст вітаміну К у цих продуктах, ймовірно, змінюються залежно від бактеріальних штамів, які використовуються для виготовлення продуктів та умов їх бродіння.

 Найпоширенішими джерелами вітаміну К є шпинат,  брокколі,  салат айсберг, рослинні олії, зокрема соєва та рапсова.

 Дані про біодоступність різних форм вітаміну К з їжі дуже обмежені.  Швидкість поглинання філохінону у вільній формі становить приблизно 80%, але швидкість його всмоктування з харчових продуктів значно нижча. Філохінон у рослинних продуктах тісно пов’язаний з хлоропластами, тому він є менш біодоступним, ніж у складі олії або харчових добавок.  Споживання овочів одночасно з деяким вмістом жиру (рослинні олії) покращує всмоктування філохінону з овочів, але кількість поглиненого його все ж нижча, ніж у самій олії. 

 Вітамін K: дефіцит

Дефіцит вітаміну К вважається клінічно важливим лише тоді, коли протромбіновий час значно збільшується через зниження протромбінової активності крові.  Таким чином, кровотеча та крововиливи — класичні ознаки дефіциту вітаміну К, хоча такі ефекти трапляються лише у важких випадках.  Оскільки вітамін К необхідний для карбоксилювання остеокальцину в кістках, дефіцит вітаміну К також може зменшити мінералізацію кісток і сприяти остеопорозу.

Дефіцит вітаміну К може виникнути протягом перших кількох тижнів життя у немовлят через низький плацентарний перенос філохінону, низький рівень фактора згортання та низький вміст вітаміну К у грудному молоці.  У здорових людей, які вживають різноманітну дієту, досягти достатнього низького вживання вітаміну К для зміни стандартних клінічних заходів згортання крові майже неможливо.

Інфографіка Вітамін K, біологічна роль, ознаки дефіциту, харчові джерела

 Групи ризику недостатності вітаміну К

Наступні групи відносяться до числа тих, хто найчастіше має неадекватний статус вітаміну К.

1)  Новонароджені, які не отримували лікування вітаміном К

Транспорт вітаміну К через плаценту поганий, що збільшує ризик дефіциту вітаміну К у новонароджених дітей.  Протягом перших декількох тижнів життя дефіцит вітаміну К може викликати кровотечу з дефіцитом вітаміну К (ВКДК), стан, який раніше називався «класичною геморагічною хворобою новонароджених».  ВКДБ асоціюється з кровотечею з пупочної ранки, шлунково-кишкового тракту, крововиливи на шкірі, слизовій носа або інших ділянках.

ВКДК відома як “рання ВКДК”, коли виникає на першому тижні життя.  “Пізня ВКДК” виникає у віці 2–12 тижнів, особливо у дітей на виключно грудному вигодовуванні через низький вміст вітаміну К у грудному молоці або у немовлят з мальабсорбцєю (наприклад, холестатична жовтяниця або муковісцидоз).  ВКДК, особливо пізня ВКДК, може також проявлятися як раптовий внутрішньочерепний крововилив, який має високий рівень смертності.  Для профілактики ВКДК Американська академія педіатрії рекомендує при народженні одноразове внутрішньом’язове введення вітаміну К1 від 0,5 до 1 мг.

2)  Люди з порушеннями кишкової абсорбції

 Люди з синдромами мальабсорбції та іншими шлунково-кишковими розладами, такими як муковісцидоз, целіакія, виразковий коліт та синдром короткої кишки, можуть не засвоювати Вітамін K належним чином.  Статус вітаміну К також може бути низьким у пацієнтів, які перенесли баріатричну операцію, хоча клінічних ознак може не бути.  Цим людям може знадобитися моніторинг стану вітаміну К, а в деяких випадках і отримання харчових добавок вітаміну К.

 Вітамін K: взаємодія з ліками

Вітамін K взаємодіє з кількома ліками.  Крім того, певні препарати можуть негативно впливати на рівень вітаміну К. 

1) Варфарин (Coumadin®) та подібні антикоагулянти

 Вітамін K може мати серйозну та потенційно небезпечну взаємодію з антикоагулянтами, такими як варфарин (Coumadin®), а також з фенпрокумоном, аценокумаролом та тіокломаролом, які зазвичай застосовуються в деяких європейських країнах.  Ці препарати є антагоністами вітаміну К, що призводить до виснаження факторів згортання, залежних від вітаміну К.  Людям, які приймають варфарин та подібні антикоагулянти, необхідно підтримувати постійне отримання вітаміну К з їжею та харчовими добавками, оскільки раптові зміни прийому його можуть посилити чи зменшити антикоагулянтний ефект.

 2) Антибіотики

 Антибіотики можуть знищувати в кишечнику бактерії, що виробляють вітамін К, потенційно знижуючи статус вітаміну К.  Цей ефект може бути більш вираженим при прийомі цефалоспоринів, таких як цефоперазон (Цефобід®), оскільки ці антибіотики можуть також пригнічувати дію вітаміну К в організмі.  Препарати вітаміну К зазвичай не потрібні, якщо прийом антибіотиків тривалий (понад кілька тижнів) і не супроводжується поганим прийомом вітаміну К.

3) Секвестранти жовчної кислоти

 Секвестранти жовчної кислоти, такі як холестирамін (Questran®) та колестипол (Colestid®), застосовуються для зниження рівня холестерину, запобігаючи реабсорбції жовчних кислот. Вони також можуть зменшити всмоктування вітаміну К та інших жиророзчинних вітамінів, хоча клінічне значення цього ефекту не вивчене до кінця. Стан вітаміну К слід контролювати у людей, які приймають ці ліки, особливо коли препарати застосовуються протягом багатьох років.

4)  Орлістат  

Орлістат – це препарат для схуднення, який випускається як без рецепта (Alli®), так і за рецептом (Xenical), і знижує засвоєння організмом дієтичних жирів і, тим самим, може також зменшити всмоктування жиророзчинних вітамінів, таких як вітамін К. Поєднання орлістату з терапією варфарином може спричинити значне збільшення протромбінового часу.  В іншому випадку орлістат зазвичай не має клінічно значущого впливу на статус вітаміну К, хоча клініцисти зазвичай рекомендують пацієнтам, які приймають орлістат, приймати полівітамінну добавку, що містить вітамін K.

Джерела

  1. Vitamin K: Health benefits, daily intake, and sources
  2. Vitamin K – Health Professional Fact Sheet

Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x
Shopping Cart
Догори