Вітамін B2

Рибофлавін (також відомий як вітамін В2) – один з вітамінів групи В. Рибофлавін – попередник коферментів, флавінаденідинуклеотиду (FAD) та флавінмононуклеотиду  (FMN), які діють як носії електронів у ряді окислювально-відновних реакцій, що беруть участь у виробництві енергії та у численних метаболічних шляхах. 

Живі організми отримують більшу частину своєї енергії від окислювально-відновних реакцій, що є процесами, що передбачають передачу електронів.  Флавокоензими беруть участь у окислювально-відновних реакціях у численних обмінних шляхах.  Вони мають вирішальне значення для метаболізму вуглеводів, ліпідів та білків.  FAD є частиною електронно-транспортного (дихального) ланцюга, який займає центральне місце у виробництві енергії.  У поєднанні з цитохромом Р-450 флавокоензими також беруть участь у метаболізмі ліків і токсинів.

 Дефіцит рибофлавіну може впливати на кілька шляхів метаболізму вітаміну В6, фолатів, ніацину та заліза. Рибофлавін (у формі, FAD) необхідний як кофактор ключового ферменту, що метаболізує фолати. Показано, що додавання рибофлавіну до їжі зменшує частоту та вираженість нападів головного болю у дорослих.

Флавопротеїни беруть участь у метаболізмі кількох інших вітамінів: вітаміну В6, ніацину та фолатів.  Тому сильний дефіцит рибофлавіну може впливати на багато ферментних систем.  Для перетворення найбільш природного вітаміну В6 у його коферментну форму, піридоксаль 5′-фосфат (PLP), потрібен фермент, залежний від FMN, піридоксин 5′-фосфат оксидаза (РРО) .  Щонайменше два дослідження у літніх людей зафіксували значну взаємодію між показниками харчового статусу вітаміну В6 та рибофлавіну.  Синтез ніацинсодержащих коферментів NAD та NADP з амінокислоти триптофану потребує фермента, залежного від FAD, кінуренін 3-монооксигенази.  Сильний дефіцит рибофлавіну може зменшити конверсію триптофану до NAD та NADP, підвищуючи ризик дефіциту ніацину. Поряд з іншими вітамінами групи В, більш високий прийом рибофлавіну пов’язаний із зниженням рівня гомоцистеїну в плазмі.   

Статус рибофлавіну у здорових людей звичайно не вимірюється.  Стійким та чутливим показником дефіциту рибофлавіну є коефіцієнт активності глютатіонредуктази еритроцитів, який заснований на співвідношенні між активністю цього ферменту in vitro у присутності FAD та без доданого FAD. EGRAC 1,2 або менше зазвичай використовується для позначення адекватного статусу рибофлавіну, 1,2–1,4 –для позначення граничного дефіциту, а більше 1,4 – для позначення дефіциту рибофлавіну. Однак вищий EGRAC не обов’язково корелює зі ступенем дефіциту рибофлавіну.  Крім того, ці значення не є релевантними для осіб із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

 Іншим широко застосовуваним показником статусу рибофлавіну є флюорометричне вимірювання його виділення з сечею протягом 24 годин (виражене як загальна кількість виділеного рибофлавіну або відносно кількості виділеного креатиніну).  Ця методика є менш точною для відображення тривалого статусу рибофлавіну, ніж EGRAC. Також рівень виділення з сечею може зменшуватися з віком і збільшуватися внаслідок впливу стресу та прийому певних лікарських препаратів, а кількість, що виділяється, сильно відображає недавнє споживання вітаміну.

Вітамін В2 допомагає розщеплювати білки, жири та вуглеводи, відіграє життєво важливу роль у підтримці енергозабезпечення організму.

 Рибофлавін також допомагає перетворити вуглеводи в аденозинтрифосфат (АТФ).

 Поряд з вітаміном А вітамін B необхідний для:

  1. Функціонування здорових слизових оболонок травного тракту;
  2.  Підтримання роботи печінки;
  3.  Перетворення триптофану в ніацин;
  4. Здоров’я очей, нервів, м’язів та шкіри;
  5.  Вироблення гормонів наднирниками;
  6.  Запобігання розвитку катаракти;
  7. Розвитку плода.

 Інші дослідження виявили, що у дітей з аутизмом, як виявляється, добавки вітамінів В2, В6 та магнію знижують рівень аномальних органічних кислот у сечі.

Рекомендовані дози

 Рекомендації щодо прийому рибофлавіну та інших поживних речовин містяться в рекомендаціях із харчування (DRI), розроблених Радою з питань харчування (FNB) при Інституті медицини Національних академій.  DRI  – загальний термін для набору референтних значень, які використовуються для планування та оцінки споживання поживних речовин здоровими людьми.  Ці значення, що залежать від віку та статі, включають:

 Рекомендована дієтична норма (RDA): середньодобовий рівень споживання, достатній для задоволення потреб у поживних речовинах майже всіх (97% – 98%) здорових людей;  часто використовується для планування адекватних дієт для людей.

 Адекватне споживання (АІ): споживання на цьому рівні передбачається для забезпечення достатності харчових речовин (використовується, коли даних доказової медицини недостатньо для розрахунку RDA).

 Орієнтовна середня потреба (EAR): середньодобовий рівень споживання, який оцінюється таким чином, щоб відповідати потребам 50% здорових людей;  зазвичай використовується для оцінки споживання поживних речовин груп людей та для планування адекватної їм поживної дієти.

Припустимий верхній рівень споживання (UL): максимальний щоденний об’єм речовини, прийом якої в такій кількості навряд чи спричинить несприятливі наслідки для здоров’я.

Ознаки дефіциту В2

Існує два типи дефіциту рибофлавіну:

 Первинний дефіцит рибофлавіну виникає, коли в раціоні людини мало продуктів, що містять вітамін В2.

 Вторинний дефіцит рибофлавіну трапляється з іншої причини, наприклад, при неможливості всмоктування його у кишечнику належним чином, або при індивідуальній непереносимості, або тому, що він виводиться занадто швидко

 Дефіцит рибофлавіну також відомий як арибофлавіноз.

 Ознаки та симптоми дефіциту включають:

  1. Ангулярний хейліт ;
  2.  Сухі, потріскані губи;
  3. Суха шкіра;
  4. Запалення слизової оболонки рота, язика;
  5. Поява виразок на слизовій рота;
  6. Надмірне почервоніння губ;
  7.  Біль у горлі;
  8. Скротальний дерматит;
  9. Залізодефіцитна анемія;
  10. Можлива надмірна чутливість, свербіж, почервоніння очей.

 Люди, які вживають надмірну кількість алкоголю, мають більший ризик дефіциту вітаміну групи В.

Ознаки передозування В2

 У нормі вітамін В2 вважається безпечним.  Передозування малоймовірне, оскільки організм може засвоїти приблизно 27 міліграм рибофлавіну, а його надлишкова кількість буде виведена із сечею.

 Препарати, які можуть порушувати рівень рибофлавіну в організмі, включають:

  •  Трициклічні антидепресанти, такі як іміпрамін або тофранил
  •  Деякі антипсихотичні препарати, такі як хлорпромазин або торазин
  •  Метотрексат, застосовуваний при ракових та аутоімунних захворюваннях, таких як ревматоїдний артрит
  •  Фенітоїн, або Ділантин, що використовується для боротьби з судомами
  •  Пробенецид, при подагрі
  •  Тіазидні діуретики або таблетки для води
  •  Доксорубіцин, препарат, що використовується в терапії раку, може знизити рівень рибофлавіну, а рибофлавін може вплинути на функціонування доксорубіцину.

 У Медичному центрі Університету Меріленда (UMM) відзначають, що дуже велика кількість вітаміну В2 може спричинити свербіж, оніміння, печіння або колючі, жовте або помаранчеве забарвлення сечі та чутливість до світла. 

Джерела

  1. https://lpi.oregonstate.edu/mic/vitamins/riboflavin
  2. https://ods.od.nih.gov/factsheets/Riboflavin-HealthProfessional/
  3. https://www.medicalnewstoday.com/articles/219561#Role
  4. https://www.healthline.com/health/vitamin-watch-what-does-b2-do

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Догори